
Як забезпечити безпеку під час нагрівання летких хімікатів
Чесно кажучи, використання інфрачервоних ламп поруч із легкозаймистими розчинниками – це дуже ризиковано. Одна лише іскра чи надмірне нагрівання поверхні може призвести до спалаху. Це справжній кошмар.
Саме тому ми не просто „створюємо“ такі нагрівачі – ми постійно думаємо про те, як уникнути їх використання як джерела запалення.
Перешкоджання виникненню іскр
Стандартні кварцові трубки просто не підходять для використання в середовищі з хімікатами – вони занадто крихкі. Тож ми розміщуємо елементи нагріву всередині високоякісних корпусів, які не реагують із хімікатами. Це своєрідна захисна оболонка, яка тримає леткі пари подалі від електричних компонентів. Ми також використовуємо герметичні елементи, які можуть витримувати дію корозійних газів – тих самих, які можуть швидко знищити звичайну прокладку. А на місцях входу дротів ми використовуємо спеціальні компаунди, щоб запобігти потраплянню газів всередину.
Контроль температури
Тепло – це ціль, але його надмірна кількість є загрозою. Ми поєднуємо наші лампи з цифровими контролерами, які постійно стежать за температурою поверхні. Як тільки температура починає підніматися до критичного рівня, система автоматично вимикає живлення. Просто так.
Крім того, ми замінили крихкі кабелі на більш міцні та використовуємо посилені з’єднувачі. Чому? Тому що в вологому чи насиченому хімікатами повітрі існує великий ризик виникнення електричних спалахів. Захищаючи з’єднувачі, ми усуваємо цей ризик.
Ціна безпеки
Якщо додати захисний шар між джерелом тепла та об’єктом обробки, то ефективність нагрівання трохи знижується. Але це невелика ціна за спокій. Однак можливо, доведеться збільшити потужність ламп чи розмістити їх ближче до об’єкта обробки, щоб терміни сушіння залишалися на потрібному рівні.
Крім того, не забувайте про вентиляцію. Навіть при ідеально герметичних лампах все одно необхідно виводити розчинені гази з приміщення. Це необхідно для того, щоб рівень концентрації газів залишався нижче критичного значення. Безпека – це справа спільних зусиль.